Є не так багато повноформатників, які можу назвати ідеальними, без жодного скіпу, а щоб це ще був подвійний альбом, то, мабуть, саме Biffy Clyro єдині, хто в цьому досягли успіху. Їхня традиція до кожного релізу потім випускати також додатковий другий диск (а у випадку з Opposites ще й третій) дійсно вражає, такої працьовитості можна тільки заздрити. Іноді результатом цього є відчутна пересатурація, пісень просто настільки багато, що очі розбігаються, а запамʼятати щось конкретне складно. Але це не кейс дилогії Революцій, бо обидві платівки мають найсильніший матеріал Біффі за всю карʼєру, до того ж він вийшов у найкращий її момент, коли вони ще не повністю кинули свою дурість ранніх робіт, і не пірнули з головою в стадіонний рок. Тож бездоганний баланс, один з найчутливіших та проникливих текстів Саймона Ніла, неперевершене звучання та обкладинка від легендарного Сторма Торґерсона. Досконалість. Легенда. Ідеал. Кращого не існує.