
це дійсно прекрасно, що саме баті дезкору мають продемонструвати Lorna Shore та іншим STP, як його треба правильно робити, зіро булшит, справжня безкомпромісна брутальщина, просто навала крутих рифів та безперечного вокального таланту Філа Бозмана, все це під соусом цікавого концепту про демонічний культ та його лідера, який намагається відкрити портал в інший вимір, і навіть в цих обмежених рамках жанру на альбомі вдалося витримати якусь драматургію
шкода, що в цій історії не знайшлось місця для елементів з Kin чи The Valley