Stoned Jesus

я досі в захваті від концепції Songs to альбомів і три чудові сингли з другої глави трилогії одразу задали відповідний вайб такого темного атмосферного прогу а-ля Opeth чи навіть Radiohead, коли вони заходили на цю територію, і все з таким ж самим перфектним продакшном, як і на попередній частині

але невипущена половина платівки виявилась здебільшого баладами, а вони як жанр не є найсильнішою стороною творчості Ігоря, десь кульгає вокальне виконання, а деінде пісні просто заграються самі в себе, до того ж при таких серйозних темах, які тут підіймаються, рими мені здались місцями надто банальними