Фолоуапить такий шедевр, яким був AMS, задача не з простих. Для потенціального успіху в цьому є два шляхи: спробувати зробити краще, що складно, або ризикнути щось абсолютно інше, щоб навіть не вступати в конкуренцію. На жаль, Джонні обрав варіант, який не передбачає успішного результату, а саме повторити буквально те саме. І альбом звучить настільки очевидно, ніби кимось було поставлене чітке завдання — розібрати на молекули попередню платівку, проаналізувати та зафіксувати, що добре працювало, зробити репродукцію. Як часто буває з таким підходом, все стало дуже апроксимоване, середньозважене, та однаково… хороше. KINDA HARD більше схожий на делюкс видання AMERICAN MOTOR SPORTS, ніж минулорічний справжній делюкс. Ті ж самі ходи, ті ж самі приколи, те саме кантрі, така сама формула хітовості, просто менша версія у всіх аспектах. Може я засуворий, але через глибоку любов і надію, що далі буде…