Enter Shikari

Складно буде перебільшити мою любов до цього гурту, я фанат їхньої музики вже два десятиріччя, мені дуже близька їхня громадянська позиція, яка до того ж транслюється у підтримку України. Моментами, як наприклад альбом The Spark, бувало щось, що мені не подобалось, але здебільшого все люблю. Тож мене, такого великого фаната, сюрпризний дроп нового повноформатнику застав зненацька. Але прослухавши один раз, одразу розумієш, чому вони вибрали саме такий спосіб. Lose Your Self — дуже ідеалізований антикапіталістичний твір, навіть радикальний по їхніх мірках, тому рекламі та промо, як головному двигуну капіталізму, тут не місце. Як тоді звучить цей маніфест? Напевно, його можна назвати дещо поверненням до раннього звучання, з більшим нахилом в електроніку, проте у мене не повернеться язик назвати альбом важким, як це роблять деякі клікбейти. Восьма робота хлопців для мене є логічним продовженням того руху, який розпочався на їхньому пізньому етапі, тобто епічні енергійні гімни кращому світові. До того ж тут є достатньо саморефлексії та рефренів до попередніх пісень, що іноді звучить не зовсім на користь новому релізу. Бо на мій смак цей альбом все ж не зміг знайти свою ідентичність і працює більше як антологія з тими самим хуками, звуком та меседжами. Це зовсім непогано, просто таким, на жаль, не вразити, а тільки розважити.