що одразу впадає в око, суттєво покращені продакшн та електроніка, а вона, як раз, на мій смак, була раніше доволі слабенькою, а тепер майже найсильніша сторона їхнього звучання, особливо це чутно в сотка-треці, який взагалі має стати дороговказом для подальшої творчості, обидва вокали пробують щось нове для себе і це теж добре, приспіви через пісню прям дуже гарні, щільність тягових рифів якась неймовірна, окремо в них відчувається найбільше натхнення
все ж і далі відчувається ця шаблонність, ніби все зроблено правильно по підручнику, з якимось страхом бодай маленької помилки, при тому це чутно не тільки в аранжуваннях, а ще й в текстах, естетиці, загальній концепції, ніби все проаналізували, підгледіли в фірмачів, але вони ж вже самі фірмачі, давно пора посміливішати