
шугейзовий, постапнаковий, хардкорний у всіх правильних місцях і в потрібному дозуванні, взагалі звук такий, ніби це щось з кінця вісімдесятих, ну максимум початок девʼяностих, якщо чесно, навіть не уявляю, як вони змогли досягнути такого приємного звучання, тексти життєві та близькі, слухаєш і здається, що кожна пісня це фінал якогось coming of age фільму а-ля The Breakfast Club
хотів би почути від них ще більше впливу хаусу, як на сотка-треку