Здається, як режисер Тодд Філіпс, Леді Гага теж бореться за те, щоб її сприймали якось інакше. Всім вже відомо, що вона доволі серйозна акторка, але тепер люди мають дізнатися, що Стефані ще й джазова співачка. В принципі у мене і не було сумнівів, тим паче якось не дуже хотілось цілого альбому цих доказів, але окей. Звучить все круто, й кавери, і оригінальні пісні, співає гарно, чесно, проте інвестувати себе емоційно в це не виходить, бо зовсім незрозуміло що воно таке насправді. Якщо саундтрек, то чому вона одна його виконує, де Хоакін, якщо альбом-компаньйон, то він на жодних рівнях не доповнює саме кіно, просто існує сам по собі, ніякого щеплення з фільмом не маючи. А якщо повноцінний альбом, то питань виникає ще більше, таке враження, що їй він був потрібен набагато більше, ніж слухачеві.