Зараз метальна еліта почне з мене сміятися, показувати пальцями й казати: «Він не шарить!». Можливо у цьому випадку це правда. Я заходив на альбом декілька разів, але кожного разу знаходив щось нове, що мені в ньому не подобається. Я зазвичай полюбляю повільну грузну атмосферну музику, найбільше з цього класу я люблю дум метал, але зі Спарагмосом не склалось. Так, він повільний, але недостатньо, тому що ж треба ще бути надмірно технічним. Наче грузний, проте скоріше давить саме безмежність композицій, структурна невизначеність, розмита драматургія. Атмосферний, це правда, він звучить, як та музика з підземелля в Героях 3. Взагалі звучання альбому викликає асоціації саме з підземеллям: все таке затхле, глухе, темне, скеля давить, викликаючи клаустрофобію. Обʼєктивно це дуже сильна продумана робота, яка точно буде у багатьох топах цього року — субʼєктивно просто не сподобався, нічого з цим не можу зробити.
це офіційно найгірша музика для воркауту