Нарешті і я став фанатом IDLES. Окрім лайвів зовсім не відчував їхню музику, а тут відчув, і ще більше. Не хотів би цю заслугу віддавати повністю продюсеру, але мені здається, що саме шостий неофіційний музикант Radiohead так суттєво вплинув на те, який є та як звучить альбом TANGK. Це зовсім інша тваринка, замість постійної напруги та нерву зʼявились ще глибина та еклектика, а Джо Талбот, як виявилось, може не тільки дисонансно гавкати, а ще й дуже гарно співати. Дійсно, щоб донести ті сенси, якими наповнений цей альбом, треба було досягти іншої форми. Саме лірика та зміст тут ведуть музику, разом формуючи дуже болючу, прикриту за шаром гіркої самоіронії, картину того, що зовні, але ще й того що всередині. Вони все ще панки, але час вже пізній, всі натанцювались, настрибались, паб вже має зачинятися, і ось цей Тангк — це сама остання чарочка чогось міцніше, так би мовити, на коня.
Найджел Ґодріч зробив з Айдлс якийсь Редіохед
Найджел Ґодріч зробив з Айдлс якийсь Редіохед