nothing,nowhere.

давно я так не занурювався в лор альбому, мабуть, з часів Trench чи Scaled & Icy, імерсивність дійсно вражає, все дуже якісно зроблено, ці вставки з новин (привіт, Songs for the Dead!), моторошні свідчення тих, хто потрапив до культу темної магії, справжня альтернативна реальність, яка дещо нагадала мені часи локдаунів, добре, що він знов повернувся до хіп-хопу, це в нього виходить набагато краще, ніж спроби у панк та емо, дуже добре запамʼятався його виступ на Заході, було прям фірмово

весь концепт щось надто повільно розвивається протягом всього альбому і стає доволі репетативним, а на другій половині й зовсім забувається, в принципі ця інді-рок частина слабкіша за першу, яка реп