Поліз я, значить, на свій старий Last.fm акаунт і знайшов там цей, ні, не альбом, а справжній скарб. Почав пригадувати, що це якийсь шведський супергурт, і тільки потім побачив, що на гітарі тут грав той самий Йоганнес Перссон з Культу Луни. Музика зовсім не схожа на пост-метал, а більше тяжіє до прогу чи навіть просто альтернативного року, проте з цікавинкою та харизмою. Щось є в тому, як і яку вони будують атмосферу, якимось магічним чином всі пісні одразу запамʼятовуються, а приспіви засідають в голові. Далі трьох релізів проєкт на жаль не пішов, проте тої музики, яку вони встигли випустити, цілком вистачає.