Вони й раніше зірок з неба не хапали, проте дебютник був зовсім непоганим факсиміле Tool, а альбом Lykaia можна було навіть назвати цікавим. Ні першого, ні другого на новій роботі Soen нечутно, тобто музика вже не дуже схожа на Тул, а сам матеріал настільки одночасно помпезний та сонний, що винести 10 пісень однакового (симфо)прогу майже неможливо. Але найбільший злочин тут — це наскільки їхній вокал позбавлений всякої харизму, нерву, чи навіть натяку на справжню емоцію. Музика дуже технічна, навіть місцями гарна, а співак просто співає. Може їм здається, що гурт вже може видавати кальку кожні два-три роки суто на своєму авторитеті, на жаль у випадку Соену це не так.
додав ще одну зірочку за те, що в гурті на басу грає наш Златояр