Slowdive

має такі дуже відчутні вайби пост-року середини нульових, який можна було почути на легендарному альбомі Могваю Happy Songs for Happy People, в принципі звучання й атмосфера доволі приємні, настільки приємні, що під цей альбом хочеться, як ганяти теплого вечора на самокаті, так і вкритись їм, як ковдрою, цікаво, що після реюніону гурт не звучить, як дідки, які вирішили труснути старовиною, а дуже сучасно та схоже на фрешменів цього знов модного жанру, декілька разів під час прослуховування мені хотілось вигукнути: як все ж таки вони відчувають

але якогось емоційного напруження в everything is alive не відчувається, для багатьох (іноді й для мене) він буде сприйматися, як просто гарна фонова музика