Hell Is for Heroes

Все ж таки музика має той самий ефект, як запах і смак, вона повертає тебе в минуле, запалює синапси, розтоплює застиглу кров. Ця машина часу вертає мене на 20 років назад, коли я вперше побачив їхній не примітний кліп по телебаченню, а потім намагався стягнути альбом по діалапу через соулсік. Світ британського пост-хардкору все ще доволі новий для мене, я не зовсім розумію такого легкого гітарного звучання, якийсь не такий динамічний вокал, як я звик, але мені дуже подобається. І сьогодні цей альбом мені дуже подобається, навіть якщо прибрати всю ностальгію та мій персональний звʼязок з ним. Він чесний, справжній, він життєствердний, від нього стає якось краще, це твій кент. З ювілеєм, хлопці, лізьте на ту скелю!