VV

дебютний альбом солодкоголосого фіна має дуже приємний бленд різних інфлюїнсів, іноді результат таких комбінацій доволі непередбачений, типу чисто сабатовських рифів чи ньювейвовських синтюків, у всьому відчувається терпка ностальгія, але зовсім за іншими часами та музикою, ніж було в ХІМ, насправді для мене це і є найбільше досягнень дебютника одного з самих відомих фронтменів одного з самих відомих гуртів, що він зовсім не капіталізується на його минулій популярності, а дійсно схожий на окрему творчість

все ж таки реліз надто довгий і нестабільний, слухати 12 пісень про любов може стати відверто скучно, та й філерів на ньому вистачає