Should have taken the money, you fool"
Я б може і хотів почати свій огляд з оповіді про потужність французською скрімо сцени, але це буде нерелевантно. Ці пташки вже надто великі, щоб просто умістися в клітці під назвою скрімо, це вже прям музика. Але перш за все це ще і сенси, які в цю музику зашити. І їхня музична еволюція, як гурту стає дуже послідовною, якщо вчитатися в тексти: від пристрасного болючого кохання до рефлексії на тему сучасного екзистенціалізму. То й не дивно, що і звучання стало холоднішим, репетативним та медитативним, в ньому губишся так само як і на сірих вулицях великого міста. Якщо я скажу, що це і саундтрек осені цього року — це буде применшенням, я думаю, що і зиму ще захопить. Цей альбом надто справжній з гострим відчуттям присутності, він має такий самий водночас п'янкий і протверезний ефект, як і роботи Daughters, i IDLES, в ньому хочеться розчинитися.