
якщо раніше гурт був чудовим внаслідок дуже вдалого набору інфлюенсов, то зараз вони вийшли на шлях свого оригінального автентичного звучання, але це лише його початок, і ця дорога ще не дуже витоптана та без вибоїн, отже і пісні на новому альбомі не можна сказати, що консистентні, є декілька тих, що хапаються за минулі форми, але є ті, що звучать дуже свіжо, але парадоксально цікаві треки є як серед першої, так і другої групи, як і не дуже класні можна почути в обох іпостасях Брутусу, тому це і є типовий перехідний альбом, тож його головна ціль заставати чекати того, що буде далі, до речі, відсилання до обкладинки NO японців Боріс я оцінив