А втім, нічого нового. На Only Love вони вже проробляли такий трюк, де теж звучало передозно багато доріжок, так що досить очікувано, що тут вони ще далі поглибили цей концепт. І якщо на попередньому таке звучання було обґрунтоване гнітючою атмосферою і лише додавало до шаленого аудіо-пресу, то на Ультрапопі настрій дещо інший, і навіть можна сказати, життєстверджуючий. Така зміна метафори спричинила і інші зміни: в інфлюенсах простежується все більше дрім-попу, шугейзу, електроніка стала багатшою і не в розфокусі, як раніше, і більш чітко проявились справжні мелодії. Всі ці метаморфози, правда, ще треба помітити, бо зовні The Armed — це все той же панк-рок, гучний і нахабний. Але враховуючи раптову пильну увагу до групи від тих, хто диктує поточні тренди, то схоже, що ті, кому треба було, помітили. І я тільки радий цьому, більш трушного, але при цьому продуманого бенду сьогодні немає, і вони справді заслуговують усіх нагород, які вони точно отримають наприкінці цього року.