Останні кілька років я спостерігаю, як деякі групи стають підвержені перенасиченню, випускаючи один блискучий альбом за іншим. Це сталося з Dance Gavin Dance, Every Time I Die, Mastodon — вони й досі продовжують валити стабільно круту музику, і це більше нагадує політ на автопілоті, без жодних ризиків і доморощених трюків. Мені набагато цікавіші дискографії зі злетами і падіннями, (не)вдалими експериментами і рухами наперекір очікуванням. Так, після навіть відверто провального релізу можна було чекати виправлення помилок, і з більшою силою любити те, що було раніше. А коли це нескінченний потік бездоганних альбомів, ефект розмивається і музика здається одноманітною, хорошою, але одноманітною. Але чомусь це прокляття не діє на шведських пост-металістів Cult of Luna, і цей EP — чергове тому підтвердження, що можна залишатися вірними собі, але щоразу розсовувати рамки свого звучання. Здавалося б, кращим за A Dawn to Fear вже не бути, але тут трохи додали, там спробували щось нове, і нудьгувати не доводиться.