
слідкую за цими французами вже понад десять років і дуже імпонує їхня впертість, бо це, як то кажуть, музика не для всіх, нова платівка якої набагато більш сфокусована, ніж попередні, то може вони почали робити якісь висновки, проте все хороше, що в них було, залишилось на своїх місцях, а це амбітний сонграйтинг з вкрай динамічною драматургією, де складні ламані ритми органічно змінюються ембієнтовими пасажами, пронизане унікальною атмосферою
цікаво, що такий коротший формат пішов їм, як на користь, тому що не дає простору для нудьги, так і в мінус, ніби зникла грандіозність