
я завжди буду любити Джоша, дуже радий, що він переживає персональний ренесанс після кризи, а вокально на цьому альбомі він звучить, напевно, найкраще за довгий час, хочу тепер його сольну платівку цілком в стилі Easy Street
навіть не можу назвати Perfecth повноцінним альбомом, коротенька збірка надто різних пісень, як по звуку, так і по змісту, продакшн теж не кращий, загалом все якесь посереднє, а дивні рішення, типу переписати Sunday з Post Pop Depression, якось не допомагають полюбити цю роботу, є непогані пісні, але є й найгірші