
Я вже змирився з тим, що музика Джулії здебільшого в мене викликає знизування плечима. А коли це ще більш безформна робота в розрізі всієї її безформної творчості, то я вже починаю відверто дратуватися. Це не відчувається як альбом, а швидше збірка бі-сайдів аж однієї пісні з попереднього релізу. І все це звучить просто… невиправдано.