
один той факт, що вокалістом є фронтмен AWOLNATION, звісно, багато додає цьому гурту, і на цьому альбомі можна почути чимало дотепних рядків про житті в ЛА, які маніакально повторюються знов і знов, ніби це Кіт Баклі, непоганих рифів теж вистачає
коли я писав про їхній попередній альбом, що їм треба сфокусуватися на чомусь одному, я не думав, що це буде саме кросовер треш, який не є чимось поганим, але точно підсвічує найслабшу сторону проєкту, як і далеко не найкраще звучання