Kim Gordon

Насправді відчув це ще на The Collective, але не встиг схопити цю думку за хвоста. Що, якби таке випустив будь-хто, а не сама Кім Гордон, у найкращому випадку це б просто проігнорували, а напевно навіть крінжанули. Бо такі нарочито неактуальні біти з ще менш актуальним звуком та нарвану манеру вокалу може позволить собі тільки якась легенда. Тому цей експеримент і дещо вражав, а без контексту воно доволі дурне, як раз, друга спроба це продемонструвала. Новий альбом квазі-офіційно й є бі-сайдом до попереднього, так і звучить — слабша копія. Якесь запаморочення статусом. Фрешмени собі б такого не дозволили.