
Кожного разу, коли я хочу, щоб ню метал нарешті повернувся, я чую щось таке і вкотре розумію, чому цей жанр так швидко загнувся. Спочатку здається, що все супер: музика качає, чувак читає, є рифи, все складено в одну стрибучу конструкцію. Потім десь наприкінці четвертої пісні ти розумієш, що окрім цієї пласкої концепції тобі нічого більше не запропонують. І цей зухвалий фасад хулігана вулиць, який вміло скомбінував реп і рок, сиплеться, бо нікого більше цим не вразити, нічого нового в цьому не зробити, ще й з таким невиразним звучанням. Буквально те саме можу сказати про Varials - WHERE THE LIGHT LEAVES