Сам був здивований, що цього шедевру ще не було в Greatest of all Time, бо він такий і є. Беззаперечна класика цієї фази емо та обовʼязково до прослуховування для того, щоб почати розуміти весь геній Ентоні Гріна. А він тут дійсно геніальний, як у текстах, так і виконанням, проклав дорогу, по якій потім побігли всі інші. Ще мене завжди зворушувало, наскільки на цьому EP насправді метальна музика, всі ці рифи, ніби взяти з якогось шведського мелодік дезу, що теж пізніше стане в якомусь сенсі фреймворком для американського емокору. Вже двадцять два роки я не припиняю перекладати імʼя слухати Translating the Name, передивлятися їхні перші лайви по гаражах та в маленьких клубах, на яких вже було зрозуміло, що це буде щось велике.