попри негативну критику, яку збирає цей альбом, мені дуже сподобалось, баланс між мелодійністю та технічністю тут мало не найкращий в жанрі, все одразу запамʼятовується, де гарне, то аж сльози верне, де має розвалити, там не стримується, а приспіви, ніби співає сам Бранн з Мастодону, також хочу привітати гурт в ексклюзивному клубі тих, у кого є однойменні альбоми з титульним треком
всі ці пафосні моменти з часом починають сприйматися, як флекс, типу не очікували такого від дез метал банди