Arch Enemy

дійсно є прикольні моменти, їх навіть багато, ще й вокально настільки різноманітно, що іноді навіть хочеться, щоб Аліса дотримувалась однієї манери

музично це такий дженерик, що аж боляче, більшість рифів не просто десь чув, а чув саме від них, і здається, що їй було краще в The Agonist, а їм без неї