здивований, що її четвертий повноформатник найбільше нагадає мені альбом Prequelle шведських рокерів Ghost, бо тут теж багато саме радіо-року 90-х, хоч і в оболонки артпопу, й заспівано на голову вище, ніж тоді вміли ті дебілуваті хлопці
однак все одно здається, що вона в цьому всьому пасажир, і може в проєкті такі ідеї дійсно виглядали як щось цікаве, реалізовані вони доволі поверхнево, а чому майже всі пісні вийшли такими болісно затягнутими, взагалі неможливо пояснити