не думав, що буду такий радий знов почути пропитий хрипатий голос Джимі Гудвина, але ось він тут, як барлівайн повторного бродіння в бочці з-під віскі, став тільки краще, кращою стала й музика, зʼявилась ще більша багатошаровість і аранжування тепер набагато складніше, що наближає їх до елітних гуртів англійського року, звісно ж, чутно відлуння In Rainbows Редіохед, але спокійніше, печаль Голубів меланхолійна та стримана, хоч і не без лукавої посмішки