при всій моїй цікавості до цього тріо, до їхнього візуального стилю та іронізмам в ліричній компоненті
мені вже потрошки починає остогиднути цей ретро слакер інді гаражний рок, де все таке ледаче та музично беззмістовне, ніби музиканти по фану помінялись інструментами й грають на межі своєї обмеженості