Візіонерка, яка раніше була відома за імʼям twigs, випустила свою найсильнішу та саму закінчену роботу на сьогодні, а це багато про що каже, бо в її дискографії ще є Magdalene та LP1. Тоді чому саме EUSEXUA? Перш за все, баланс, між дивакуватими музичними рішеннями та міцним сонграйтінгом і справжніми хітами. На мій смак, тут все зважено на високоточних мікровагах: альбом не залишається у рваних ритмах настільки довго, щоб в них заблукати, але й не скочується у відвертий поп, атмосфера будується дозовано, щоб не стало занадто скучно, а співочий шоукейс не сприймається, як флекс. Драматургійно платівка теж дуже вдало розподілена на дві половини, де в першій можна почути більше рейву та інших клубних інфлюєнсів, а друга вже більш сфокусована саме на піснях — це все вкладається в ширшу концепцію шляху прийняття своєї сексуальності самою Талією. Розумію, що багатьма цей альбом буде сприйматися, як BRAT 2025 року, може це й найкраще, проте, якщо прибрати весь лютий хайп, крутий продакшен та культурний феномен оригіналу, його цьогорічна версія звучить дещо цікавіше музично, набагато талановитіше вокально та все ж трохи глибше лірично.