однак саме роковик складник прорізається найбільше, попри ті шари хаосу, які намагаються перекрити те, що у свої спрощеній формі могло б звучати, як, наприклад ранній Royal Blood, але ще більш живе (я навіть не здивуюсь, якщо музику записували фул бендом), і точно набагато нервовіше, а ще атмосферою вони мені дуже нагадають O’Brother, ну й звісно тих самих птахів, що в рядок, але не дивлячись на те, що я можу легко вхопити всі ті інфлюєнси, якими вони надихались, Odd Love звучить оригінально, а Coilguns тримають цей бастіон важкого звуку, який не збирається йти на будь-які компроміси