хто б міг подумати, що зі всієї сучасної кор сцени найтяговішими цього року будуть TPIY, дійсно потужні пісні, причому просто буквально всі, цікава суміш цього зкомпресованого металу, пост-хардкору десятих та навіть якогось мінімального мідвест емо, все на таких хуках та різномаїтті, я дуже здивований
не зовсім розумію таку стратегію релізу, ніякого концепту чи ідеї в розділенні того, що могло бути класним альбомом на три окремі EP, окрім генерації більшої кількості стрімів, я не бачу