дійсно класичний скрімо-реліз, не більше, не менше, однак все одно зроблений з любовʼю і повагою до цього жанру, по всіх канонах, іноді з обережними спробами в суміжні стилі, типу маткору та емо, але й це теж в принципі було притаманне тому самому скрімо
як завжди буває зі всіма такими майже триб'ют-альбом, всі моменти, які дуже подобаються, здебільшого викликають таку реакцію через те, що вони ну надто схожі на щось з золотої ери цієї сцени, тому питання у тому, чи піддаватися цій солодкій-солодкій ностальгії