На жаль, не вийде зовсім не обійтись без цього порівняння, але я спробую. По-перше, одразу аплодую тому факту, що це справжній альбом, не збірка пісень, половина яких була вже випущена синглами, а справжнісінький лонгплей, ще й з продуманим треклістом та драматургією. На останньому я хочу закцентувати більше уваги, тому що серед наших релізів, а особливо в металкорі, цим моментом мало хто турбується, а на Лімінальному всі ці інтерлюди, атмосферні звʼязки створюють такий самий досвід, як і на альбомі, який ми не будемо називати. Проте не все так гладко саме з порядком пісень, тому що перша половина вийшла якась надто концентрована на бенгери, це виснажує і призводить до того ж самого відчуття too much, яке було на… не скажу де саме. А як раз друга частина більш різноманітна, як емоційно, так і музично, тож якимись треками з неї можна було б розбавити нахрапистий початок платівки. Друге, що одразу впадає в око — це наскільки якісно все звучить, хоч іноді й не так сучасно, і деякі тембри та синти дуже нагадують самі знаєте кого, але в цілому це один з найкращих, деталізованих та вилизаних продакшенів, що я чув у нас. Достатньо нахвалив? Думаю, що так. Тому що, як би мені не подобався цей гурт, і як звучить їхній дебютний альбом, все це я, і не тільки я, вже чув. Ця реферальність у сонграйтингу місцями балансує з відвертим запозиченням, і сама вона одразу формує первісне враження, і ті нечисленні маленькі оригінальні рішення, які можна почути у сорока хвилинах музики, ніяк його не змінюють, настільки ця схожість сильна та помітна. Іноді доволі банальні тексти теж не допомагають створити якийсь персональний звʼязок з матеріалом, все одно все сприймається через призму того, що це дуже добре зроблена варіація чогось більш відомого та видатного. Однак я хочу вірить, що це все дійсно частина лімінальності, оскільки я все ж помітив деінде щось цікаве, унікальне: я почув серйозний вокальний розвиток та намагання вилізти за цю кляту рамку українського аналога чогось західного, відмітив експерименти, як зі структурами, так і з формами, тому надіюсь, що ця робота стане відправною точкою до чогось нового, істинного.
обкладинка дуже слабка