Не всі вже згадають луцький гурт Jackson Crack, а я памʼятаю. А ще я памʼятаю, наскільки мене ще тоді вразила їхня майстерність, музика була трохи повз мого смаку, а саме те, як вони її грали вражало. Іноді дійсно craftsmanship грає більшу роль, ніж сонграйтинг, а ще частіше, як раз, відсутність вміння губить навіть дуже хороші пісні. Що приводить нас до Solar Blooms, а саме їхнього дебютного альбому, де ці дві складові доведені майже до ідеалу. Без любові до всього музикального, до скрупульозних деталей, до гармонійного перфекціонізму Akháli Dzális Dabadéba не розкусити. Він, звісно ж, дуже (навіть надто) вінтажний, але в цьому й суть, як ті ж Wolfmother у свій час змогли повернути інтерес до психоделічного року, луцьке тріо нагадує про музику, на якій ми всі виросли, але робить це оригінально, а не, як, наприклад, Greta Van Fleet. Дуже комфортний вийшов альбом, який нічим не дратує, а робить все таким гарним навколо та всередині.
такої кількості вокальних гармоній ви ніде більше не почуєте
надіюсь, що це тільки через те, що я чув більшість з цих пісень ще пʼять років тому, альбом мені здається перестиглим