Нарешті справжній самобутній (мідвест) емо реліз на українській сцені, без цих спроб перекласти американські фразування та форму на тексти українською. Навіть музично він звучить саме, як надбудова над жанром, ще й з доречними елементами шугейзу та пост-панку. Але головне досягнення цього альбому — наскільки влучно він передає дисонуючі настрої молоді сьогодні: радість і журба, апатія й енергійність, все одразу, весь час. Звучить все теж достойно, гітари з необхідним ревером і ділеєм, вокал живий, чуттєвий, в принципі мікс на голову вищий того, що зараз заведено робити в такій музиці у нас. Хоч тексти можуть здатися простими, я в них чує саме ту відвертість і повсякденність, якої й потребує такий концепт, це ніби щоденник, в який пишеш для себе в надії, що хтось ще це прочитає.
помітив, що пісні можна згрупувати в три окремих EP, по одному на кожну тему в назві альбому
ремастер Додому зруйнував всю драматургію після крутого клоузера Недостатньо