В англійській мові є таке слово derivative, адекватного перекладу я вигадати не можу, але це, коли щось навмисно робиться дуже схожим на інший твір, не зовсім плагіат, і не типу вторинне, а саме імітація. Ось саме такий Half Living Things, починаючи з обкладинки, вайбу, сонграйтингу та звуку. Я не кажу це, як щось погане: такий і був задум — зробити альбом у дусі ню металу початку сторіччя. Проблема не в цьому, а в тому, що цього запалу вистачило десь до фіту з Ice-T, а далі заводиться звичайна шарманка сучасного металкору з типовими чистими приспівами (із зовсім невидатним вокалом) та дуже виснажливими однотипними піснями. І тільки на титульному Korn-esque треку вони повертаються до цієї відданості взятому канону, але вже запізно. А якби витримали, дійсно дожали цей ревайвал, наробили б кучу репу, додали ще якихось медляків наркоманських, тексти з реферами попкультури, то це вже була б зовсім інша історія, краща.
якщо залишити перші 4 пісні, це був би однозначний #EPOTY