Без цитування буквального кожного рядка написати якусь рецензію на цей альбом не вийде. Дійсно найсильніша і в якомусь сенсі найунікальніша риса не тільки цього альбом, а й всієї їхньої творчості — це лірика. Вона щира, чіпка, красива, не надто поетична, але й не занадто реалістична, дійсно талановито написані тексти у кожної пісні без виключення. Не то щоби музика не наздоганяє, вона теж дуже високого рівня: уявить собі, що у сінгер-сонграйтера рівня Джеффа Менгама є бенд, який послухав трошки мат року та (трохи) більше пост-року, і з цими інфлюєнсами зробив багатошаровий акомпанемент, який не відволікає від пісні, а підіймає її ще вище, підсилюючи саме ті якості, які треба. Ось такий Neutral Milk Hotel собі уявіть!
продовження шедеврального The Dark, Dark Bright прийшлось чекати аж 10 років