
мені подобається, що серед інфлюєнсів в музиці вже не так превалює The Fall of Troy, проте зʼявились якісь натяки на De-Loused in the Comatorium Марс Вольти, поки що не таке розхлябане, але щось є, по приспівах вони, звісно ж, обскакали всіх своїх колег по свонкору, буквально кожній пісні хочеться підспівувати, Донован вже не так сильно схожий голосом на Ентоні Гріна
досягнути висот шедевральної іпішки Secret Wars виявилось неможливо, я починаю трошки втомлюватись від такого постійно дитячого вокалу, тексти сумнівні