Ulthar

в принципі на цьому опис можна було б закінчити, це вже настільки виразний мікрожанр, що одразу знаєш, як він буде звучати, але все ж таки якісь унікальні відмінності є, якщо відкинути притаманні технічність, концептуальність та брутальність, то Ултар дуже вдало додаю сюди цікаве звучання, яке одночасно і сире, і камерне, проте все в ньому прослуховується, також помітив набагато більше фрагментів які прокачають зовсім не схоже на такий ортодоксальний стиль музики, я б навіть сказав якось модно це роблять

однак, знаючи про існування другої частини починаєш піддавати сумніву чи дійсно цей альбом такий хороший