Насправді небагато що змінилось з минулого альбому, просто стало краще. Це все ще такий пост-шугейз, якщо його можна так назвати, тобто є виразно відчутні вайби пост-гранжу, але все таке шугейзове та замріяне. Мені така комбінація дуже до вподоби, доволі розслаблено, але слухати не скучно, іноді вони навіть зриваються на такий справжній кричущий панк, який в цьому звучанні виглядає прям комплементарно. До речі, саме ці зриви на більш важку музику в них виходять вельми вдало, маю надію, що в майбутньому в них буде набагато більше такого. Але якщо не зважати на останню чверть альбому, то це більшою мірою такий собі Jawbox чи Quicksand, що саме по собі теж дуже і дуже чудово.