Багато хто, хто виріс з каналом Enter-music, були покалічені трьома піснями: What It Is to Burn? Фінча, I Can Climb Mountains британців Hell Is for Heroes, і знаменитим кліпом dredg на Bug Eyes. Ці три треки крутили цілодобово, ми під них засипали, ми під них прокидались. І я не кажу це, як щось погане, вже краще так, ніж тодішній репертуар А1. Для деяких історія з групою dredg на цьому і закінчилась, але хтось зацікавився їхньою ранньою творчістю, а пізніше розчарувався у пізній. І з перших трьох альбомів справді важко вибрати найвидатніший, всі вони концептуальні, всі звучать, як ніщо інше, але найживіший безперечно цей. Leitmotif, ніби і був записаний десь у пустелі, він медитативний, як філд-рекординг, але шаленства, яка була у їхніх перших іпішок, в ньому вдосталь. Що мені особливо подобалось у них — це відчуття повної свободи і легкості експериментів, шкода, що на останньому альбомі це зайшло якось надто далеко. Сьогодні Лейтмотиву виповнюється двадцять років, і він нарешті з'явився на всіх стримінгах.