Я навіть не знаю, з чого почати… Мабуть, інакше і не могло бути, враховуючи десять років абсолютного продакшен хелла, цей альбом (якщо це справді він?) і не міг вийти іншим. Він вдає, що це ті самі Лімп Бізкіт, і зараз знову нульові, і ти намагаєшся словити їхній кліп на МТВ, щоб записати на касету. Але після дуже крутих чотирьох треків ця містифікація починає давати течу, шви розповзаються і з першою незрозумілою баладою стає ясно, що це якийсь збірник демок і недодрочених ідей, які б ніколи в житті не побачили світ в еру комерційного розквіту ню-металу, і на такі пісні будь-який лейбл сказав би: ха-ха, грошей немає, двері ось там! Як так вийшло — можна тільки гадати, або це якісь лефтоверс від Stampede of the Disco Elephants, до речі, жодна з заявлених на ньому пісень у цей альбом не увійшла, або щось наспіх зібране і записане прикола заради. Тому що не рахуючи першої третини альбому, STILL SUCKS — це якісь жалюгідні спроби в Нірвану і реп з огидним клоузером, і все це в якомусь розмазаному несфокусованому звучанні. У світі тотальної постіронії не можна навіть напевно сказати, як ти ставишся до Лімп Бізкіт і Фреда Дьорста насправді, це все схоже на жарт, який зайшов надто далеко і незрозуміло, з чого він почався. Я вже колись говорив про парадокс Фреда Дьорста, що будь-яку кринжу можна мемезувати до ступеня того, що вона перестає бути кринжою. Чи вийде так з цим альбомом? Навряд чи.
це альбом Limp Bizkit
це альбом Limp Bizkit