Цей дуже милий, позитивний електронно-акустичний альбом працює, як ліки в такі повні тривог і невизначеності часи. І нехай аранжування іноді здаються надто махровими, і часом його можна сплутати з 100 gecs, смислу в текстах Портера Робінсона все-таки більше, та й заряджений він абсолютно іншою енергією. Але найкрутіше, що є в цій платівці — це його голос, так, скрізь звучить тільки його голос: і чоловічий, і жіночий, і будь-який інший. Ось така магія, зроблена за допомогою пітчу, тону та інших маніпуляцій з аудіодоріжками.