
баланс між Чіно і Стефом відновлено, є і найкрутіші рифи, і фірмова атмосфера, електроніка стала виразнішою, за духом близький Saturday Night Wrist
сингли виявились мало не найкращими треками на альбомі, продакшен, хоча і став значно кращим, все одно далекий до рівня Diamond Eyes і Koi No Yokan