
Я більше не допущу помилки недооцінювання Хакен. І, напевно, після їхніх грандіозних епіків треба було якийсь менший формат, тому цей EP працює ідеально. All killer no filler, кожна пісня по-своєму прекрасна, все витримано в єдиній концепції дивного лихоманного сну. Це чутно в прогресії акордів, у химерних структурах та цій спітнілій атмосфері. Заспівано, як завжди, яскраво, хуки розкидані в правильних місцях, і все замикається в гарно коло, яке хочеться повторювати знов і знов.
вокаліст передозно схожий на Сашу Чемерова