DevilDriver

Мене, ймовірно, можна назвати хейтером DD, як і всього жанру грув метал загалом. Підходячи по прослуховування їхнього 11 (!) альбому, я одразу розчохлив декілька емодзі коричневого кольору. Однак платівка виявилась, по-перше, дуже якісно записаною та зведеною, такому звучанню можуть позаздрити деякі металкор-гурти сучасності, по-друге, Strike and Kill дійсно розвалює й робить це якось весело. Воно все, звісно, дуже одноманітне, але я все одно був прям приємно здивований. Поки що це найбільший сюрприз для мене цього року.